Школа,
виплекала серцем
«Вчення - світ, а невчення - тьма!».
З раннього дитинства ми чуємо ці слова від батьків, читаємо в казках... «Вчися,
дитино», - повчально наказували нам наші бабусі, коли ми,
маленькі дітлахи, вперше переступили поріг школи з портфелем за плечима і
відкритими довірливими очима, як-то кажуть в народі, «набиратись знань». І
набирались, розумнішали, мудрішали, йшли в доросле життя.
Найцікавіше в тому, що мало хто з нас, колишніх
учнів, замислювався над тим, що такими, якими ми стали, треба завдячувати
школі. В народі кажуть: «Поки в селі є школа - буде існувати і село...». Ці
слова є народною приказкою, а з фольклором, як відомо, не спорять. Та це й не
дивно, адже школа завжди була і є культурним, інтелектуальним осередком села - місцем,
звідки все починається.
А починалось усе з 1973 року, коли у Вовчанську на вулиці Ювілейній було збудоване справжнє диво - школу
з просторими і світлими класами, широкими коридорами, новим спортзалом. Так
почався розвиток нашої Аіта Маїег, і, звичайно, нова сторінка в історії нашого
села.
До 1989
р. наша школа була неповною
середньою, а вже з 1991р. відбувся перший випуск одинадцятикласників! Наша
Арушанян Марина Володимирівна гордиться тим, що вона одна із тих випускників,
які вперше відкривали одинадцятирічку. Вона пам'ятає, як востаннє пролунав
їхній останній дзвоник, як вперше проходили іспити, а потім всі такі гарні і
щасливі святкували випускний бал. З тих пір пройшло вже майже 20 років...
З року в рік Вовчанська ЗОШ дає «путівку в
життя» все новим й новим випускникам, більшість з яких впевнено і міцно
крокують по життю, знаходячи своє місце в ньому чи то завдяки міцним знанням,
чи то виплеканому духові самостійності й наполегливості. Хто знає?..
«Все проходить...» - казав
колись мудрий цар Соломон. Так, летять роки, все змінюється... Змінюється
і наша школа, і передусім, це зміни на краще.
Приємно, коли це помічають всі, хто приїжджає або приходить до нас.
«Учітесь, читайте...» - такими словами закликав до знань нас Великий
Кобзар. І наші учні вчаться - в районі, і в області стають учасниками
олімпіад, різних конкурсів. І часто перемагають. Це старшокласниці Власенко
Єлизавета, Шулімова Олена, Арушанян Вероніка, Оніщенко Аліна, Романова Наталя. А також дітки початкових класів: Поліник Аміна, Бадаев Сергій - ось неповний список учнів, якими пишається наша
школа. Приємно, коли є такі діти. Та не менш приємно, коли таких дітей
навчають, виховують мудрі педагоги - Короткова Лариса Василівна,
Руденко Інна Михайлівна, Мороз Ольга Вікторівна, Прушинська Олена Іванівна,
Мартиненко Лариса Кімівна, Кардашова Світлана Олександрівна та інші вчителі - наставники. Ми дуже горді від того, що наша школа виплекала і повела у світ
багато випускників, які навчаються зараз у престижних ВУЗах: Шулімова Юлія є студенткою III курсу Київського національного університету
імені Тараса Шевченка. А Єфімова Наталя вчиться на І курсі Сімферопольського
Державного університету імені Вернадського. Кожен вчитель у Вовчанській школі
віддає своє життя, здоров'я школі, своєму ділу, врешті - решт,
учням, яких навчає, переймається їх долею, майбутнім...
Ми вміємо не лише вчитися, а й розважатись.
Приємно відзначити, що наші учні - талановиті, активні та творчі натури! Уже в
новому навчальному році в нашій школі було проведено багато цікавих заходів:
Святковий вогник на День вчителя; «Козацькі забави» між збірними командами;
День туриста з конкурсом кашоварів; День української мови та писемності з
написанням диктанту вчителями; Мітинг-реквієм пам'яті жертв голодомору та ін.
Вовчанську школу можна порівняти з кораблем: як
не хитає нас всіх розбурхане море життя, а наша школа тримається гордо!..
Напевно, це завдяки директорам, які очолювали нашу школу ще з моменту її
заснування. Велике спасибі за довгі роки, віддані праці вчителя Корбі Михайлу
Васильовичу, Бадаєвій Валентині Федорівні та особлива дяка нашому нинішньому
молодому директорові Петрик Людмилі Василівні, за термін роботи якої наша
Аіта Маїег своїм чепурним виглядом вражає всіх. «Як Вам вистачає часу на
все?..» - запитують часто Людмилу Василівну, яка лише
загадково посміхається у відповідь, ніяково знизуючи плечима. Проте весь наш
педагогічний колектив знає, що енергію і невимовну фантазію нашому директорові
дає її любов до своєї професії, до роботи, якій вона присвятила своє життя.
Мабуть, рідко в наш час можна зустріти керівника, який би так переймався своєю
роботою, вболіваючи за школу усім серцем, який би доклав стільки зусиль, аби
перетворити нашу школу не просто в заклад освіти, а в «другу домівку» для
кожного школяра, де б кожному було затишно й добре.
Ну, звичайно, в цьому нелегкому ділі нашій школі допомагають наші спонсори, яким весь педколектив і учні
Вовчанської ЗОШ дуже вдячні за фінансову допомогу і підтримку, незважаючи на
важкі часи - Крикунову О.С., Петрику О.П., Крилику Б.М.,
Постолу А.А., Шило Ю.В.
Так, життя вимогливе і вимагає від нас,
вчителів, підкорення нових вершин, прагнення до нових починань, бо ж добрий
початок - уже половина успіху. Нічого не вдієш - таке
життя... А успіх у Вовчанській школі лише починається. У
нас все попереду - нові злети, нові вершини, які підкорятимуть
наші випускники, уславляючи
Твою! Мою! Нашу ШКОЛУ! ВИПЛЕКАНУ СЕРЦЕМ !
|
